Структурна організація (будова) тексту. Поняття про складне синтаксичне ціле. Мікротема ССЦ. 9 клас

Тема: Структурна організація (будова) тексту. Поняття про складне синтаксичне ціле. Мікротема ССЦ.

.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Кожне наступне речення тексту має доповнювати, уточнювати, розвивати або спростовувати думку, висловлену в реченні попередньому.

Проте щодо свого смислового   навантаження  речення тексту не є рівноцінними. Є такі, що, відзначаючись відносною самостійністю, несуть найважливішу інформацію -  вони називаються автосемантичними (самозначними). Інші речення допомагають уточнити, поглибити, конкретизувати зміст  автосемантичного речення.

Для позначення такої групи речень, що складається з автосемантичного речення і речень, від нього залежних, лінгвістами пропонувалися різні терміни: компонент тексту, прозаїчна строфа, надфразова єдність, лінійно-синтаксичний ланцюжок, складна синтаксична єдність. Найчастіше вживаним є термін складне синтаксичне ціле (ССЦ). ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням.

Таким чином, складне синтаксичне ціле (ССЦ) – це група речень, об’єднаних тісним логічним і синтаксичним зв’язком, які являють собою  більш повний у порівнянні з реченням розвиток думки¹.

ССЦ може виступати  компонентом, частиною тексту,        але може існувати й самостійно як мініатюрний  художній твір. В окремих випадках ССЦ може складатися  з одного речення – це можливо тоді, коли в межах одного речення охоплено тему з підтемами та підсумковою кінцівкою.

Суттєвою ознакою ССЦ є його змістова (тематична) єдність – це означає, що всі речення, що входять до його складу, об’єднані однією мікротемою.  Тому межа ССЦ проходить саме в тому місці, де  закінчується розвиток мікротеми.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати текст, визначити межі ССЦ.Пояснити, як ви їх визначили. З’ясувати підтему кожного з ССЦ, вказати автосемантичні речення

Кобзар

На п’ятнадцятому році життя Михайло Кравченко, тяжко захворівши, втратив зір. Щоб заробити на шматок хліба, сімнадцятирічним він почав вивчати кобзарське мистецтво.

На початку минулого століття з Кравченком познайомився  відомий український художник і фольклорист Опанас Сластьон, і згодом між ними зав’язалася дружба. Саме Сластьон записав і подав до друку тексти складених кобзарем дум.

Завдяки художнику ми маємо відомості  про життя народного співця. Михайло жив у невеликій хаті з сім’єю: дружиною й трьома синами. Щоб утримувати родину, він, окрім кобзарювання, займався плетенням мотузок, що для незрячого було невимовно тяжко.

Свої пісні й думи кобзар виконував спочатку в рідному селі, пізніше подорожував  до  Харкова, Києва, Одеси, Санкт-Петербурга. Слава про кобзаря як про видатного виконавця розійшлася Україною та за її межами.

Злидні, поневіряння, безперервні вимушені мандри, підірвавши здоров’я народного митця, дочасно звели його в могилу.

За В.Корнелюком.

Підтеми ССЦ

Михайло Кравченко втратив зір на п’ятнадцятому році.

Знайомство кобзаря з художником Опанасом Слостьоном.

Відомості про Михайла Кравченка ми маємо завдяки художнику.

Спочатку кобзар співав вдома, потім подорожував.

У могилу кобзаря звели злидні й поневіряння.

Записати речення.

Визначити в тексті ССЦ, вказавши в кожному автосемантичне речення (їх підкреслено). З’ясувати підтему кожного з ССЦ. Записати в зошит.

Амвросій  Бучма – митець величезної духовної культури. Тому на головну роль у двосерійному фільмі “Тарас Шевченко”, що знімався у 1926 році в Одесі, було запрошено саме його. Актор повинен був показати  непохитну мужність і гідність Тараса Шевченка, ледь помітними, але точними деталями передавши найскладніші людські почуття.

Зовні Бучма  дуже скидався на Шевченка. Коли включили юпітери і актор почав  грати,  всі завмерли: перед ними був справжній  Тарас Григорович.  Не можна було забути очей актора, живих і проникливих...

Треба було відтворити історичну обстановку тих часів – зйомки проводилися не тільки на кінофабриці. Творчу групу можна було побачити на Київщині, в Петербурзі, Нижньому Новгороді...

Мільйони людей побачили у фільмі Кобзаря таким, якого собі уявляли. (За Ю.Косачем; 110 сл.).

 Визначити в тексті  ССЦ.

Записати в зошит.

Люди,  знайомі  з Василем Верховинцем, вражалися з його надзвичайного знання  народної  хореографії:  пам’ять митця зберігала сотні  танцювальних візерунків.

З народним українським мистецтвом, зокрема пісенним і танцювальним фольклором,  Василь Миколайович Верховинець пов’язав усе життя. Закінчивши учительську семінарію, він перебрався до Києва, щоб вступити до музично-драматичної школи Лисенка. Тут під керівництвом уславленого композитора  Василь здобув фах диригента.

Досягнувши слави, Верховинець переїжджає до Полтави, щоб організувати вокально-танцювальний колектив. Тут він поставив десятки композицій: весіль і вечорниць, святкових дійств і молодіжних гулянь. Кожна вистава  повертала глядача в українське село, ознайомлюючи його з великою сторінкою життя – народною творчістю.

Є у Полтаві затишна вуличка, названа його іменем. Стоїть на тій вуличці невеличкий будиночок, обсаджений  мальвами й бузком. Тут він жив, тут творив, наполегливо працюючи на ниві збирання перлин народної творчості, вірячи у талант народу і віддаючи праці всі сили (За Я.Гордійчуком; 130 сл.).

V. Домашнє завдання. Параграф 34, вправа( ст.. 123)

8 клас Розвиток мовлення. Особливості будови опису місцевості. Усний твір-опис місцевості (вулиці, міста, села) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі за складним планом із використанням називних речень

Тема. Розвиток мовлення. Особливості будови опису місцевості. Усний твір-опис місцевості (вулиці, міста, села) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі за складним планом із використанням називних речень

Перебіг уроку

Просіть – і буде вам дане,

шукайте – і знайдете,

стукайте – і вам відчинять.

Біблія

Чудесний світ відкривається

 у красі, що надихає.

В.Сухомлинський

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вступна бесіда

-          Які стилі мовлення ви знаєте? Скільки їх в українській мові?

       Які мовні особливості властиві художньому стилю мовлення?

-          Назвіть відомі вам типи мовлення. Дайте їм коротку характеристику.

       Розповідь - це усний чи письмовий текст, у якому розповідається про подію, що розгортається в часі. Опис - це своєрідний текст, у якому подається впорядкований перелік ознак предмета, явища чи особи. Роздум - це висловлення про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язково є теза (чітко сформульоване основне твердження), докази, що доводять це твердження. Закінчується роздум висновком, що випливає з доказів.

-          Яку будову мають тексти-описи?

       В описі спочатку подають загальні відомості про предмет, враження від нього, потім розкривають його найхарактерніші ознаки, описують,  деталізують.

-          Чим опис відрізняється від розповіді та роздуму?

-          У якому стилі можна скласти твір-опис?

       У науковому, художньому.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота з епіграфами

-           Прочитайте слова з Біблії. До чого вони вас закликають? Від чого застерігають?

      

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

Учні записують у зошит число і тему уроку.

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Ознайомлення з особливостями побудови опису місцевості

  Твір-опис  місцевості –  це зв’язний текст, який дає словесне зображення основних ознак міста, села, вулиці, подвір’я, площі.

Щоб описати місцевість, потрібно вказати:

- де вона розташована;

- історичні відомості, пов’язані з нею;

- предмети (об’єкти), які є в цій місцевості.

Отже, складовими опису місцевості є опис місця й описи окремих предметів, які на цьому місці розташовані.

Опис місцевості складається за такою схемою:

ДЕ? – ЩО? – і ЯКЕ це ЩО?

  2. Робота з підручником ( ст.192-193).

З’ясуйте  особливості наукового та художнього описів.

(У науковому описі місцевості інформацію про її розмір, освітлення, предмети, які там є, подають безсторонньо,  ставлення автора до описаного не висловлюється. Мета такого опису ― точність і конкретність. Слова вживають лише в прямому значенні.

У художньому описі місцевості передають ставлення автора до описуваного. Інколи автор висловлює оцінку прямо, проте здебільшого це робить за допомогою відповідно дібраних художніх засобів: епітетів, порівнянь, персоніфікації тощо. Мета такого опису ― сформувати певне ставлення до місцевості, що описується).                                          

3. Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитайте текст і виконайте завдання до нього.

1. Визначте тему й основну думку.

2. З’ясуйте тип і стиль мовлення. Думку обґрунтуйте.

3. Назвіть слова, які використовує автор для опису місцевості (зокрема вулиці).  

4. Які з речень вказують на позицію спостерігача? Яку роль вони відіграють у тексті?

Хрещатик

Широкий, як Дніпро, Хрещатик. Попід берегом на тротуарах – люди; посередині, на бруківці, – машини… Пливемо ми, линемо, викроковуємо Хрещатиком… Праворуч – багатоповерхові будинки, схожі на величезні, кахлею обкладені груби, один на одного громадяться, угору на Печерськ лізучи. Ліворуч  ЦУМ  склом на сонці виблискує. Далі – здоровенна десятиповерхова міськрада (скільки ж то в ній людей радиться – така велика!).

Десь за міськрадою – вежа телевізійна небо аж у космос проштрикує. Оце висота! Далі на тлі неба круглі з хрестами бані вимальовуються – то костел.

За вулицею Прорізною Хрещатик звертає праворуч і, порозсувавши будинки подалі від себе (наче збирається крикнути: «Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!»), утикається на Європейській площі у філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає…

Та після вулиці Прорізної ми по Хрещатику далі не пішли, бо праворуч була станція метро. А метро, як ви знаєте, – це метро! І я хотів би глянути на того, хто, приїхавши до Києва з Васюківки, байдуже пройшов повз метро! (За В.Нестайком)

4. Словникова робота

·       Доберіть синоніми до слів.

-        Будівля (будинок, споруда, помешкання, заклад).

-        Дорога (тротуар (хідник),шосе, траса, бруківка, стежка).

·       Відредагуйте словосполучення.

-        Бувша назва (колишня назва); знак на углу будинка (знак на розі будинку); вулиця довжиною кілометр (вулиця завдовжки кілометр); покращувати рівень життя (підвищувати рівень життя).

·       Робота зі словником. З’ясуйте лексичне значення слів жилий і житловий. Запишіть речення, вставивши на місці пропуску слова.

-      Жилий – той, у якому живуть люди.

-      Житловий – той, що пристосований, призначений для життя людей.

-      … приміщення стане … тоді, коли в нього заселять людей. (Житлове приміщення стане жилим тоді, коли в нього заселять людей).

5. Колективне складання орієнтовного плану

План опису вулиці

1.   Оцінка й загальне враження від місцевості.

2.   У якому місті (селі) знаходиться вулиця?

3.   Яка її назва? Чому її так названо?

4.   Опис місцевості.

а) Яка довжина вулиці? Вона широка чи вузька?

б) Який транспорт рухається вулицею?

в) Які будівлі тут розташовано? Яке вони мають призначення й  

   вигляд?

г) Що прикрашає вулицю?

5.   За що ви любите  вулицю?

6.   Що б ви хотіли змінити на цій вулиці?

6. Робота над описом місцевості

        Мовленнєве завдання. Опишіть центральну вулицю свого міста (села) за планом. Доберіть назву до твору. У творі використайте односкладні називні речення.

Уживайте у своєму тексті слова та словосполучення: по обидва боки, обабіч, посередині, праворуч, ліворуч, трохи віддалік, знаходиться, простягається, розташований, план забудови, виразний силует будов, пішохідна вулиця, вулиці перетинаються, (на перетині вулиць),проїжджа частина, визначні місця, приміські маршрутки, добре освітлений, тішить око, створює затишок, в оточенні дерев.

VІІ. Домашнє завдання

1. Знайдіть і перегляньте відеоролики з екскурсіями визначними місцями Ураїни

2.   Напишіть твор-опис місцевості.

Тестові завдання 8 клас

 Самоконтроль за якістю отриманих знань

(відокремлені обставини, означення, прикладки)

Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-3.

(1) Нашу тисячолітню історію не треба ні підмальовувати, ні чепурити, хоч її переписали на свій лад чужинці, відвівши в ній для нас непривабливу роль другорядних статистів. (2) У цьому життєписі, сповненому суперечностей є приклади героїзму і ницості, жертовного патріотизму і відступництва. (3) Зрештою, читати історію можна й без брому якщо не заламувати мелодраматично руки й не хапатися за серце, а вперто думати над нею. (4) Українська минувшина густо населена особистостями.

1. Відокремленим означенням ускладнено речення (0,5 бала).

А. Перше

Б. Друге

В. Третє

Г. Четверте

2. Відокремленою обставиною ускладнено речення (0,5 бала).

А. Перше

Б. Друге

В. Третє

Г. Четверте

3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні (0,5 бала).

А. Першому

Б. Другому

В. Третьому

Г. Четвертому

4. Укажіть речення, в якому відокремлена обставина, виражена одиничним дієприслівником (0,5 бала).

А. Поклавши на похідний столик люльку, Петро Колодуб трохи почекав, поки стало зовсім тихо.

Б. Ми стали прощатися з дідами, поспішаючи у лози

В. Величні, німі, зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар.

Г. Починаючи з першого квітня, діють нові тарифи на опалення.

5. Укажіть речення, в якому відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом (0,5 бала).

А. Усі бійці і командири, а їх було в землянці чоловік тридцять, раптом заворушились і, розташувавшись для довгого приємного слухання, притихли.

Б. Прощаючись, діти розійшлися по домівках.

В. Поспішаючи, Андрій Іванович перебіг дорогу на червоне світло.

Г. Вогні палають, розростаючись, од них йде тепло і зогріває Остапа, розпалює йому кров.

6. Укажіть речення, в якому обставину потрібно відокремити комами (розділові знаки пропущено) (0,5 бала).

А. І він тікав п'ятами накиваючи.

Б. Діти довго сиділи в тиші руки поскладавши.

В. Шептало зупинився замислившись.

Г. Сорока блиснула хитрим оком, широко розкрила дзьоба і перелетівши через усю кімнату сіла Стефкові на плече.

7. Укажіть речення, в якому обставина не відокремлюється (розділові знаки пропущено) (0,5 бала).

А. Спохмура позираючи собі під ноги хлопець ішов поволі мовби й не помічав снігу бо шапку так і не вдягнув.

Б. Лілі стояла недбало хмикаючи доки вони виходили а потім жалібно схлипнула сіла за парту і затулившись мокрим холодним рукавом довго плакала в порожньому класі…

В. Стояла Катря заломивши руки.

Г. Вихід із становища знайшли Лілі стоятиме біля самої завіси старанно ворушачи губами а за завісою буде співати дівчинка Ліда.

8. Граматичну помилку допущено в реченні (0,5 бала).

А. Чому турист, оплативши квитки, не може їх роздрукувати?

Б. Бронюючи номер у готелі, я можу поговорити з менеджером?

В. Побувавши в різних країнах, де вам сподобалося найбільше?

Г. Як він може подорожувати, не маючи навіть паспорта?

Завдання 9-11 на встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ.

9. Установіть відповідність між відокремленими членами і прикладами речень, в яких вони вжиті (2 бали).

1. Відокремлене означення

2. Відокремлена прикладка

3. Відокремлений додаток

4. Відокремлена обставина

А. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством.

Б. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало на долонях мозолі від шаблі.

В. Чого він міг сподіватися дома, зокрема від пана?.

Г. Він ішов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливалися кров'ю.

Д. От хоч би там, за Дунаєм, недобитки січової руїни звили собі гніздо в Туреччині.

10. Установіть відповідність між реченням та його характеристикою

(2 бали).

1. Власники душ, повернених у робоче бидло, записаних у робочий інвентар дідича разом із волами й кіньми, найбільше боялися того неспокійного, вільнолюбного духу народного.

2. Веди мені зараз отого бунтаря – Остапа Мандрику!

3. На усіяному зорями нічному небі виткнулась ставна парубоча постать й зникла по хвилі в густих бур'янах по той бік тину.

4. Пан смакував перемогу, пильно обороняючи свої права на живий робочий інвентар – хлопа.

А. Просте, ускладнене відокремленим означенням.

Б. Просте, ускладнене відокремленою прикладкою.

В. Просте з невідокремленим поширеним означенням.

Г.Просте, ускладнене відокремленою обставиною та відокремленою прикладкою.

11. Установіть відповідність між реченням та його характеристикою

(2 бали).

1. Обернувшись назад і глянувши на небо, Соломія побачила червоні, як грань, хмари.

2. Ярами, лісовими нетрями, ховаючись, тікало од пана і панщини все, що заплісніло в неволі.

3. Незважаючи на дощ, команда юних натуралістів рушила в похід.

4. Хлоп тікав на вільні землі рятуючись.

А. Просте з відокремленою обставиною, вираженою двома однорідними дієприслівниковими зворотами.

Б. Речення з відокремленою обставиною, вираженою одиничним дієприслівником.

В. Просте з відокремленою обставиною, вираженою прийменником з іменником.

Г. Просте з невідокремленою обставиною, вираженою одиничним дієприслівником.                                                       

Завдання 12 передбачає КОРОТКУ ПИСЬМОВУ ВІДПОВІДЬ

12. Відредагуйте речення (2 бали).

Відпочивши у святкові дні, мене знову відвідало натхнення.

Відвідавши виставку сучасного мистецтва, мені й самому схотілося щось створити.

СПОЛУЧНИКИ Й СПОЛУЧНІ СЛОВА. НАПИСАННЯ СПОЛУЧНИКІВ РАЗОМ ТА ОКРЕМО. РОЗРІЗНЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ І ОДНОЗВУЧНИХ СЛІВ 7 клас

Тема. СПОЛУЧНИКИ Й СПОЛУЧНІ СЛОВА. НАПИСАННЯ СПОЛУЧНИКІВ РАЗОМ ТА ОКРЕМО. РОЗРІЗНЕННЯ СПОЛУЧНИКІВ І ОДНОЗВУЧНИХ СЛІВ

Спочатку перегляньте відео урок за посиланням : https://www.youtube.com/watch?v=J4qE3oz-shI

►            Поясніть, чому виділені в реченнях слова пишуться по-різному.

1. Гетьте, думи, ви хмари осінні!

Тож тепера весна золота!

Леся Українка

      2. Народна пісня — то ж вона усій землі окраса.

Ми продовжуємо вивчення сполучників, і на цьому уроці ви ді­знаєтесь, як їх правильно писати.

Спостереження над мовним матеріалом

►            Погрупуйте за будовою сполучники, записуючи їх у три ко­лонки (за будовою розрізняють сполучники прості, складні і складені) :

   Але, і, через що, та, щоб, тому що, якби, проте, немовби, як   тільки.

Порівняйте власні висновки з правилом у підручнику. Про­читайте теоретичний матеріал про групи сполучників за будовою та їх написання.

Розподільний диктант

►            Запишіть сполучники, розподіляючи їх у три колонки: прості, складні та складені. Виберіть з кожної групи сполучник та скла­діть з ним речення (письмово).

Бо, через те що, нібито, проте, та, якби, тому що, хоч, зате, після того як, начебто, щоб, але, для того щоб, якщо, немовби, немов, чи, нібито, так що.

Дослідження-спостереження

Прочитайте речення.

ð   Щоб не трапилося лиха, будь обачним.

ð   Біда помучить, зате мудрості научить.

ð   Якби пес робив, то в чоботях би ходив.

ð   Весна, проте ще холодно.

ð   Що б не трапилося, будь людиною.

ð   Я поважаю тебе за те, що ти завжди дотримуєш слова.

ð   Як би не тис мороз, а весна буде.

ð   Я про те вже говорив.

 Проведіть дослідження: з’ясуйте, чому в одних реченнях зате, проте, щоб, якби пишуться разом, а в ін­ших окремо?

►            Зробіть висновки: в якій колонці записані речення зі сполучни­ками, а в якій — з їх однозвучними словами.

►            Ознайомтеся з пам’яткою. Що нового ви дізналися? Як розріз­няти складні сполучники та однозвучні слова, що пишуться окремо?

ПАМ’ЯТКА

Необхідно вміти розрізняти складні сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо, притому, причому та однозвучні слова, що пишуть­ся окремо: за те, про те, що б, як би, як що, при тому, при чому. Для того щоб дізнатися, як писати, треба сполучник замінити синоні­мічним сполучником:

На те й лихо, щоб (аби) з тим лихом боротись.

Що б не вишивали, вишивайте з любов’ю.

Завдання на розвиток лінгвістичного мислення

►          Запишіть прислів’я,  знайдіть сполучники та однозвучні сполуки слів, обґрунтуйте їх правопис.

1.             Як би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш. 2. Якби не було хмар, ми й не знали б ціни сонцю. 3. Щоб руки вміли, треба працювати головою. 4. Що б вода не принесла, вона ж колись і забере. 5. Що б у серці не таїлось, на лиці усе б відбилось. 6. Щоб лиха не мати, треба рано вставати. 7. Що б улітку не вроди­ло, зимою не зашкодить. 8. Листопад не лютий, проте спитає, чи взутий.

Домашнє завдання : вивчити параграф 47.

Спишіть речення, розкриваючи дужки. Назвіть у сполучниках орфограми. Обґрунтуйте їх.

1. Якщо ви хочете, що/б рідне слово назавжди ввійшло в духовне життя дитини, стало її багатством, не забувайте про рідну пісню (В. Сухомлинський). 2. Ну що/б, здавалося, слова (Т. Шевченко). 3. Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на/те/що другого дня треба рано було вставати (І. Нечуй-Левицький). 4. Ніч мине, як вже не раз минала, — то/ж недарма темрява тремтить (Леся Українка). 5. Як/би я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти.