четвер, 23 квітня 2020 р.

Структурна організація (будова) тексту. Поняття про складне синтаксичне ціле. Мікротема ССЦ. 9 клас


.

Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Кожне наступне речення тексту має доповнювати, уточнювати, розвивати або спростовувати думку, висловлену в реченні попередньому.
Проте щодо свого смислового   навантаження  речення тексту не є рівноцінними. Є такі, що, відзначаючись відносною самостійністю, несуть найважливішу інформацію -  вони називаються автосемантичними (самозначними). Інші речення допомагають уточнити, поглибити, конкретизувати зміст  автосемантичного речення.
Для позначення такої групи речень, що складається з автосемантичного речення і речень, від нього залежних, лінгвістами пропонувалися різні терміни: компонент тексту, прозаїчна строфа, надфразова єдність, лінійно-синтаксичний ланцюжок, складна синтаксична єдність. Найчастіше вживаним є термін складне синтаксичне ціле (ССЦ). ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням.
Таким чином, складне синтаксичне ціле (ССЦ) – це група речень, об’єднаних тісним логічним і синтаксичним зв’язком, які являють собою  більш повний у порівнянні з реченням розвиток думки1.
ССЦ може виступати  компонентом, частиною тексту,        але може існувати й самостійно як мініатюрний  художній твір. В окремих випадках ССЦ може складатися  з одного речення – це можливо тоді, коли в межах одного речення охоплено тему з підтемами та підсумковою кінцівкою.
Суттєвою ознакою ССЦ є його змістова (тематична) єдність – це означає, що всі речення, що входять до його складу, об’єднані однією мікротемою.  Тому межа ССЦ проходить саме в тому місці, де  закінчується розвиток мікротеми.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
* Прочитати текст, визначити межі ССЦ.Пояснити, як ви їх визначили. З’ясувати підтему кожного з ССЦ, вказати автосемантичні речення


Кобзар
На п’ятнадцятому році життя Михайло Кравченко, тяжко захворівши, втратив зір. Щоб заробити на шматок хліба, сімнадцятирічним він почав вивчати кобзарське мистецтво.
На початку минулого століття з Кравченком познайомився  відомий український художник і фольклорист Опанас Сластьон, і згодом між ними зав’язалася дружба. Саме Сластьон записав і подав до друку тексти складених кобзарем дум.
Завдяки художнику ми маємо відомості  про життя народного співця. Михайло жив у невеликій хаті з сім’єю: дружиною й трьома синами. Щоб утримувати родину, він, окрім кобзарювання, займався плетенням мотузок, що для незрячого було невимовно тяжко.
Свої пісні й думи кобзар виконував спочатку в рідному селі, пізніше подорожував  до  Харкова, Києва, Одеси, Санкт-Петербурга. Слава про кобзаря як про видатного виконавця розійшлася Україною та за її межами.
Злидні, поневіряння, безперервні вимушені мандри, підірвавши здоров’я народного митця, дочасно звели його в могилу.
За В.Корнелюком.


Підтеми ССЦ
Михайло Кравченко втратив зір на п’ятнадцятому році.
Знайомство кобзаря з художником Опанасом Слостьоном.
Відомості про Михайла Кравченка ми маємо завдяки художнику.
Спочатку кобзар співав вдома, потім подорожував.
У могилу кобзаря звели злидні й поневіряння.

Записати речення.
Визначити в тексті ССЦ, вказавши в кожному автосемантичне речення (їх підкреслено). З’ясувати підтему кожного з ССЦ. Записати в зошит.

Амвросій  Бучма – митець величезної духовної культури. Тому на головну роль у двосерійному фільмі “Тарас Шевченко”, що знімався у 1926 році в Одесі, було запрошено саме його. Актор повинен був показати  непохитну мужність і гідність Тараса Шевченка, ледь помітними, але точними деталями передавши найскладніші людські почуття.
Зовні Бучма  дуже скидався на Шевченка. Коли включили юпітери і актор почав  грати,  всі завмерли: перед ними був справжній  Тарас Григорович.  Не можна було забути очей актора, живих і проникливих...
Треба було відтворити історичну обстановку тих часів – зйомки проводилися не тільки на кінофабриці. Творчу групу можна було побачити на Київщині, в Петербурзі, Нижньому Новгороді...
Мільйони людей побачили у фільмі Кобзаря таким, якого собі уявляли. (За Ю.Косачем; 110 сл.).

 Визначити в тексті  ССЦ.
Записати в зошит.
Люди,  знайомі  з Василем Верховинцем, вражалися з його надзвичайного знання  народної  хореографії:  пам’ять митця зберігала сотні  танцювальних візерунків.
З народним українським мистецтвом, зокрема пісенним і танцювальним фольклором,  Василь Миколайович Верховинець пов’язав усе життя. Закінчивши учительську семінарію, він перебрався до Києва, щоб вступити до музично-драматичної школи Лисенка. Тут під керівництвом уславленого композитора  Василь здобув фах диригента.
Досягнувши слави, Верховинець переїжджає до Полтави, щоб організувати вокально-танцювальний колектив. Тут він поставив десятки композицій: весіль і вечорниць, святкових дійств і молодіжних гулянь. Кожна вистава  повертала глядача в українське село, ознайомлюючи його з великою сторінкою життя – народною творчістю.
Є у Полтаві затишна вуличка, названа його іменем. Стоїть на тій вуличці невеличкий будиночок, обсаджений  мальвами й бузком. Тут він жив, тут творив, наполегливо працюючи на ниві збирання перлин народної творчості, вірячи у талант народу і віддаючи праці всі сили (За Я.Гордійчуком; 130 сл.).
V. Домашнє завдання. Параграф 34, вправа( ст.. 123)

Немає коментарів:

Дописати коментар