Структурна організація (будова) тексту. Поняття про складне синтаксичне ціле. Мікротема ССЦ. 9 клас

Тема: Структурна організація (будова) тексту. Поняття про складне синтаксичне ціле. Мікротема ССЦ.

.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Кожне наступне речення тексту має доповнювати, уточнювати, розвивати або спростовувати думку, висловлену в реченні попередньому.

Проте щодо свого смислового   навантаження  речення тексту не є рівноцінними. Є такі, що, відзначаючись відносною самостійністю, несуть найважливішу інформацію -  вони називаються автосемантичними (самозначними). Інші речення допомагають уточнити, поглибити, конкретизувати зміст  автосемантичного речення.

Для позначення такої групи речень, що складається з автосемантичного речення і речень, від нього залежних, лінгвістами пропонувалися різні терміни: компонент тексту, прозаїчна строфа, надфразова єдність, лінійно-синтаксичний ланцюжок, складна синтаксична єдність. Найчастіше вживаним є термін складне синтаксичне ціле (ССЦ). ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням.

Таким чином, складне синтаксичне ціле (ССЦ) – це група речень, об’єднаних тісним логічним і синтаксичним зв’язком, які являють собою  більш повний у порівнянні з реченням розвиток думки¹.

ССЦ може виступати  компонентом, частиною тексту,        але може існувати й самостійно як мініатюрний  художній твір. В окремих випадках ССЦ може складатися  з одного речення – це можливо тоді, коли в межах одного речення охоплено тему з підтемами та підсумковою кінцівкою.

Суттєвою ознакою ССЦ є його змістова (тематична) єдність – це означає, що всі речення, що входять до його складу, об’єднані однією мікротемою.  Тому межа ССЦ проходить саме в тому місці, де  закінчується розвиток мікротеми.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати текст, визначити межі ССЦ.Пояснити, як ви їх визначили. З’ясувати підтему кожного з ССЦ, вказати автосемантичні речення

Кобзар

На п’ятнадцятому році життя Михайло Кравченко, тяжко захворівши, втратив зір. Щоб заробити на шматок хліба, сімнадцятирічним він почав вивчати кобзарське мистецтво.

На початку минулого століття з Кравченком познайомився  відомий український художник і фольклорист Опанас Сластьон, і згодом між ними зав’язалася дружба. Саме Сластьон записав і подав до друку тексти складених кобзарем дум.

Завдяки художнику ми маємо відомості  про життя народного співця. Михайло жив у невеликій хаті з сім’єю: дружиною й трьома синами. Щоб утримувати родину, він, окрім кобзарювання, займався плетенням мотузок, що для незрячого було невимовно тяжко.

Свої пісні й думи кобзар виконував спочатку в рідному селі, пізніше подорожував  до  Харкова, Києва, Одеси, Санкт-Петербурга. Слава про кобзаря як про видатного виконавця розійшлася Україною та за її межами.

Злидні, поневіряння, безперервні вимушені мандри, підірвавши здоров’я народного митця, дочасно звели його в могилу.

За В.Корнелюком.

Підтеми ССЦ

Михайло Кравченко втратив зір на п’ятнадцятому році.

Знайомство кобзаря з художником Опанасом Слостьоном.

Відомості про Михайла Кравченка ми маємо завдяки художнику.

Спочатку кобзар співав вдома, потім подорожував.

У могилу кобзаря звели злидні й поневіряння.

Записати речення.

Визначити в тексті ССЦ, вказавши в кожному автосемантичне речення (їх підкреслено). З’ясувати підтему кожного з ССЦ. Записати в зошит.

Амвросій  Бучма – митець величезної духовної культури. Тому на головну роль у двосерійному фільмі “Тарас Шевченко”, що знімався у 1926 році в Одесі, було запрошено саме його. Актор повинен був показати  непохитну мужність і гідність Тараса Шевченка, ледь помітними, але точними деталями передавши найскладніші людські почуття.

Зовні Бучма  дуже скидався на Шевченка. Коли включили юпітери і актор почав  грати,  всі завмерли: перед ними був справжній  Тарас Григорович.  Не можна було забути очей актора, живих і проникливих...

Треба було відтворити історичну обстановку тих часів – зйомки проводилися не тільки на кінофабриці. Творчу групу можна було побачити на Київщині, в Петербурзі, Нижньому Новгороді...

Мільйони людей побачили у фільмі Кобзаря таким, якого собі уявляли. (За Ю.Косачем; 110 сл.).

 Визначити в тексті  ССЦ.

Записати в зошит.

Люди,  знайомі  з Василем Верховинцем, вражалися з його надзвичайного знання  народної  хореографії:  пам’ять митця зберігала сотні  танцювальних візерунків.

З народним українським мистецтвом, зокрема пісенним і танцювальним фольклором,  Василь Миколайович Верховинець пов’язав усе життя. Закінчивши учительську семінарію, він перебрався до Києва, щоб вступити до музично-драматичної школи Лисенка. Тут під керівництвом уславленого композитора  Василь здобув фах диригента.

Досягнувши слави, Верховинець переїжджає до Полтави, щоб організувати вокально-танцювальний колектив. Тут він поставив десятки композицій: весіль і вечорниць, святкових дійств і молодіжних гулянь. Кожна вистава  повертала глядача в українське село, ознайомлюючи його з великою сторінкою життя – народною творчістю.

Є у Полтаві затишна вуличка, названа його іменем. Стоїть на тій вуличці невеличкий будиночок, обсаджений  мальвами й бузком. Тут він жив, тут творив, наполегливо працюючи на ниві збирання перлин народної творчості, вірячи у талант народу і віддаючи праці всі сили (За Я.Гордійчуком; 130 сл.).

V. Домашнє завдання. Параграф 34, вправа( ст.. 123)